холоходильник.

дружня примирювальна бесіда написана була раніше,а тепер про те що було потім.оскільки опоненти так і "не змогли" сформулювати умови отож залишили посередині чистого поля в письмовому вигляді всі претензії і тому подібне. всі хто йшли по полю чомусь спотикались і падали не дійшовши до центру поля. тоді вирішили йти вночі але також ніхто не повертався. йти було більше нікому і тому випало йти мені.отож замовив я спеціальні ботинки в підошву яких встроїв спеціальну систему клапанів які при ходьбі завдяки вазі тіла перекачували хладогент для забезпечення циркуляції. також прийшлось зробити спеціальний костюм плащ в якому було встроєно сітку трубочок в яких циркулював хладогент. також довелось всьому племені зібрати та розтовкти в порошок всі брильянти яким було обклеено покриття плаща-костюма. тепло тіла також виводилось в землю через голки-шипи в підошві бо навіть тепле повітря з костюма не можна випускати в атмосферу.може можливо було обійтись без алмазного порошка але пригадуючи що крупний брильянт на ощуп завжди холодний подумав що краще використати потрійний запас міцності.отож іду по полю до центра вночі і вкрадливо страх проникає бо всі хто йшли передімною лежали тут і там спочиваючи. головне не зупинятись-думав я-головне йти внеред бо кожна зупинка це припинення циркуляції хладогента у випарювачі. коли попадались перепони приходилось топтатись на місці. думав чому не створив електродвигун компресор і акумулятор?але тут і шумність і лишня вага і ресурс уккумулятора обмежений і чим складніший механізм тим більша імовірність поломки,а тут все просто йдеш вперед і ти холодний непомітний як тільки зупинишся тоді починаєш нагріватись. термокостюм як ми всі здогадались виявився єфективним бо інакше ви б це не читали. отож в центрі поля бачу стоїть якийсь кейс мабуть те що потрібно. пригадуючи як проходили попередні бесіди довіритись що не буде підвоха звичайно не міг. страшно рухати з місця кейс тому використав припасений раніше дуже довгий шнурок який привязав до ручки і почав віддалятись поступово розмотуючи котушку.увесь час не забував топтатись на місці при зупинках.ох і холодно ходити в такому термокостюмі думав я. і тут закінчився шнурок привязаний до кейса а до кінця поля ще є шматок дороги. що робити?довелось причепити до пояса і волочити кейс за собою. чекав що кейс вибухне якщо його ворухнути тому і використав таку примітивну хитрість але він не вибухнув.отож довелось залишок шляху бігти з такою обузою.дійшовши до своїх на краю великого чистого поля дав їм обузу кажу тягніть але коли притянете всі відійдіть подалі і тільки хтось один нехай відкриває кейс бо континентальні всесвітні колонізатори хитрі а ми мусимо бути хитрішими щоб вижити в цьому непевному та мінливому світі.зняв холоходильний костюм і пішов на віддаль бо кейс вже майже дотягнули.а що було потім розкажу пізніше може.....