Одного разу йшов полісі фотографуючи природу . Призупинився сфотографувати ліс і засторопів бо ,побачив якогось дивного бородача, з-за кущів, що дивився на мене . Я зупинився і тут під ногами тріснув хворост , відчуваю що лечу. Провалився в дуже давно кимось збудований колодязь. Дивно бо в наступну мить я вже стояв в приміщенні з мікрофоном та лінзами різними , вікна були ,а дверей не було... Голос з стіни почав довго і нудно втирати про те що - в майбутньому планета призупинилась та продовжила висихати , вижити можливо на полюсах під землею. Рослини модифіковані великі. Кавун розміром як будинок , а картопля як невеликий будинок , прості дерева одразу виростають з дверима та вікнами , тварини не ходять, а ростуть як дерева, з котлетами замість листя. Планета зневоднилась і тому терміново потрібно летіти на іншу планету ,але проблема у тому що - гігантські модифіковані тварини та рослини зробили людей гігантами . Неприємність у тому що з початку все було чудово. Програма по виготовленню автономного гіпер зіркового комплексу успішно фінішувала та за час в кілька останніх десятків сотень років люди почали катастрофічно збільшуватись у розмірах. Виявилось що фізично поміститись ,увійти в корабель не може навіть самий маленький з людей не зможе долетіти в таких умовах. Тому було вирішено запустити машину часу та кілька покійників з минулого ,еволюційно , маленьких зростом - запустити на іншу нову планету. Ти падаєш в колодязь, де загинеш тому ми трохи раніше тебе вихопили і запустимо в інший політ. ..... Перспектива не радісна...... Подумав я....... А ви точно такі величезні ? Не зміг не запитати я .... Щось сколихнулось і у вікно заглянуло око розміром як автомобіль..... Фотографування живої природи явно пішло дивним чином , потрібно терміново повертатись - подумав я . ......Ви впевнені що експеримент буде вдалим? -
- так звичано. продумано абсолютно все. забезпечення водою , продуктами , повітрям . рециклінг довершений .
-а всі продукти також модифіковані ?
- так звичайно - кліпнуло око за вікном модуля - все продумано та перевірено та неодноразово продубльовано . умови просто чудові. все гнучко розумно автоматизовано .
- дивно. дуже дивно.....
-що дивно ? запитав голос гіганта....
- дивно що ви все продумали але не помітили головного.....
- що ми могли не помітити ?
-який розрахунковий час польоту ?
-від 800 до 2000 років.
- єкіпаж який їстиме модифікований рециклінг почне збільшуватись в час польоту прямо в каютах корабля. про це ви подумали ?.......
у відповідь довелось вислухати довгу мовчанку.... мабуть доводи виявились незаперечними.....
око зникло мабуть гігант чкурнув поділитись катастрофічними висновками.......
от така біда.
сиджу всередині модуля машини часу і від нічого робити на сорочці шкрябаю залишками чорного крему для черевиків, паличкою те що було. з стіни справно , автоматично випадають в один і той же час котлети, хліб,вода,фрукти та коренеплоди. модуль забезпечений усім що потрібно для життя.
...........
довго не писав і от знову пишу. на сорочці вже соком помідора тому що черевик вже сірий. черевики почали тиснути і їх довелось зняти. сорочка також стала малою. і штани та носки також.....
скільки минуло часу не знає ніхто. втративши надію я все одно обдумував що робити ?
і тут знову прозвучав голос - ти ще тут ?
даааааа дааааа тааааак яяяяя тууууууут. Невідомо чому я голосно закричав - що ви там так довго думаєте ?
ми спілкувались з головним компютером і він підтвердив що програму потрібно виправляти згідно з останніми висновками забезпечення потрібно модифікувати так як було раніше ,але на це потрібен час........
я готовий повернутись в свій час. Запускайте свою шарманку швидше. Вигукнув я смикаючи від нетерпіння себе за вуса та бороду які вже встигли відрости.... Затримка часу мене призупинила тому я не розбився в колодязі.... Виліз упираючись руками та ногами в стінки колодязя .... Трохи перепочив і вирішив скоріше йти додому добре дивлячись собі під ноги. І тут почув як позаду щось хрустнуло . Повернувся із-за куща побачив себе, поголеного в чистій, білій не розписаній каракулями сорочці....Сказати я нічого не встиг тому що він, тобто я, провалився через дивним чином знову зарощений хмизом колодязь.....Мабуть машина часу була не відкалібрована - подумав я і пішов швидше з лісу де раніше були людські поселення додому шкодуючи що забув захопити з модуля часу свій фотоапарат.......
- так звичано. продумано абсолютно все. забезпечення водою , продуктами , повітрям . рециклінг довершений .
-а всі продукти також модифіковані ?
- так звичайно - кліпнуло око за вікном модуля - все продумано та перевірено та неодноразово продубльовано . умови просто чудові. все гнучко розумно автоматизовано .
- дивно. дуже дивно.....
-що дивно ? запитав голос гіганта....
- дивно що ви все продумали але не помітили головного.....
- що ми могли не помітити ?
-який розрахунковий час польоту ?
-від 800 до 2000 років.
- єкіпаж який їстиме модифікований рециклінг почне збільшуватись в час польоту прямо в каютах корабля. про це ви подумали ?.......
у відповідь довелось вислухати довгу мовчанку.... мабуть доводи виявились незаперечними.....
око зникло мабуть гігант чкурнув поділитись катастрофічними висновками.......
от така біда.
сиджу всередині модуля машини часу і від нічого робити на сорочці шкрябаю залишками чорного крему для черевиків, паличкою те що було. з стіни справно , автоматично випадають в один і той же час котлети, хліб,вода,фрукти та коренеплоди. модуль забезпечений усім що потрібно для життя.
...........
довго не писав і от знову пишу. на сорочці вже соком помідора тому що черевик вже сірий. черевики почали тиснути і їх довелось зняти. сорочка також стала малою. і штани та носки також.....
скільки минуло часу не знає ніхто. втративши надію я все одно обдумував що робити ?
і тут знову прозвучав голос - ти ще тут ?
даааааа дааааа тааааак яяяяя тууууууут. Невідомо чому я голосно закричав - що ви там так довго думаєте ?
ми спілкувались з головним компютером і він підтвердив що програму потрібно виправляти згідно з останніми висновками забезпечення потрібно модифікувати так як було раніше ,але на це потрібен час........
я готовий повернутись в свій час. Запускайте свою шарманку швидше. Вигукнув я смикаючи від нетерпіння себе за вуса та бороду які вже встигли відрости.... Затримка часу мене призупинила тому я не розбився в колодязі.... Виліз упираючись руками та ногами в стінки колодязя .... Трохи перепочив і вирішив скоріше йти додому добре дивлячись собі під ноги. І тут почув як позаду щось хрустнуло . Повернувся із-за куща побачив себе, поголеного в чистій, білій не розписаній каракулями сорочці....Сказати я нічого не встиг тому що він, тобто я, провалився через дивним чином знову зарощений хмизом колодязь.....Мабуть машина часу була не відкалібрована - подумав я і пішов швидше з лісу де раніше були людські поселення додому шкодуючи що забув захопити з модуля часу свій фотоапарат.......
Немає коментарів:
Дописати коментар