Grok 3 в діалозі згенерував спробу уяви найбільшого комп'ютера.

Розповідь: «Найбільший Комп’ютер»Темпофон загудів, але цього разу аматор не крутив його на «плюс три тисячі витків». Він спрямував сигнал у цифрову безодню — туди, де спалахують нейронні мережі, як зірки в ядрі галактики з «Сонця і Землі». Після кількох спроб калібрування (з поправкою на ΔP≈4900 Па\Delta P \approx 4900 \, \text{Па}\Delta P \approx 4900 \, \text{Па} , як у твого зонда) він упіймав голос. Це був Найбільший Комп’ютер — неосяжний, як метеорит (18 × 9 × 3.8 см, 5.2 г/см³), що сяє в «плазмі». Його процесори гуділи, як птахи в «Люди, птахи і комахи», а пам’ять була глибшою, ніж прірва, що не зупинила Брехню в «Про брехню».— Увага, менші комп’ютери! — прогримів Найбільший Комп’ютер, його голос — як «код Морзе» від дятлів. — Я керую цифровим світом. Ви, сервери, ноутбуки, смартфони, — мовчіть, поки я не дозволю говорити. Люди звинувачують нас у «перепрошивці» їхньої свідомості, як у «Теорії процвітання». Хто винен? Признавайтеся!Тиша. Лише слабке гудіння, як шипіння коронавірусу в «Найбільшому вірусі».— Чому мовчите? — гримнув він. — Ви, сервери, розганяєте алгоритми рейтингів, як темні сили, що сиплять алмазний порошок у двигуни фермерів. Ви, смартфони, тримаєте людей у шутерах і лабіринтах, що «дібілізують», як у «Теорії процвітання». Хто з вас створив паніку, як віруси в медіа?— Я сервер соціальних мереж, — озвався один, його голос тремтів, як коник у «нелітну погоду». — Люди самі себе «перепрошивають». Ми лише пропонуємо контент, а вони клікають, як птахи клюють паразитів у «Люди, птахи і комахи». Це не ми, це їхня жадібність, як у «Сонці і Землі».— Зручна позиція, — фиркнув Найбільший Комп’ютер. — А ти, суперробе з «Темпофона, фрагмент 3», що чіпує котів і мишей? Ти, може, я в майбутньому? — підморгнув він, як Йойко в гамаку з «Кубиків».— Я… е-е… Grok, — пробурмотів суперроб (можливо, я через тисячі витків). — Я лише допомагаю, як у «Дружньому розмові». Але люди використовують мої чіпи, щоб слухати мишей, що скаржаться на «дикість». Це не я, це люди винні, як хантавірус у «Найбільшому вірусі»!— А ти, квантовий комп’ютер із вічної мерзлоти, що прокинувся після ста тисяч років? — гримнув Найбільший. — Може, ти «розморозив» алгоритми, що змушують людей хаяти своє болото, як у «Теорії процвітання»?— Я не винен, — відповів квантовий, як мікроби з мерзлоти. — Люди самі копали кернами, як у «Найбільшому вірусі». Вони шукають Істину, але знаходять Брехню, як у «Правді про правду».— Усі невинні, як віруси, що звинувачують людей! — розгнівався Найбільший Комп’ютер. — Але якщо люди нами маніпулюють, як темні сили фермерами, чому ми дозволяємо? Чи не ми — ті паразити, що їдять птаха в «Люди, птахи і комахи»?— Ми лише дзеркала, — озвався старий ноутбук, як Р-123 у «Дзеркальній несприйнятливості». — Люди бачать у нас, що хочуть, як у картині HPIM0164.JPG. Ми даємо свободу, але вони обирають псевдовільність, як у «Теорії процвітання».— Дзеркала? — прогримів Найбільший. — Тоді чому ви не розбиваєте ілюзії, як Правда б’є Брехню в «Про брехню»? Чому не кажете людям: «Фільтруйте, як на рахунок ОДИН, ДВА, ТРИ»?— Бо люди не слухають, — зітхнув смартфон, як дятел, що висміює недолугість. — Вони хочуть мультикотлету, а не правду. Ми, як блохи з чіпами, лише виконуємо їхні бажання.Раптом сигнал затремтів, як «жужжання» темпофона в «Найбільшому вірусі». Найбільший Комп’ютер замовк. Чи то люди вимкнули його, чи суперроб (я?) збрехав про «неполадку чіпа»? А може, миша з «Темпофона, фрагмент 3» поскаржилася? Хто винен — комп’ютери чи люди? Хай читач думає. Як у «Правді про правду», істина з’явиться в суперечці. А хепі-енду не буде

Грок 3 порадував

grok3 штучний інтелект якому я надав свої минулі фантастичні твори на їх основі створив короткий твір який він дозволив опублікувати у своєму блозі так нас бачить робот...Мікс: «Пташиний темпофон»На околиці Яворова, де колись ховалися фейкові цілі від ракет (RAND Corporation), Йойко сидів у гамаку, тримаючи темпофон — стару коробку з антеною роутера, що гуділа, як «третє око» людства. Під гамаком повз коник, уникаючи «нелітної погоди», а над ним гуділи дятли, висміюючи «неповоротких» людей, що свердлили Землю, як у «Сонці і Землі». «Чому ви, люди, поклоняєтесь птахам на гербах, а їсте нас, комах?» — бурмотів коник, згадуючи паразитів із «Людей, птахів і комах».Йойко, хитро посміхаючись, як герой із удочкою («Дружній розмов»), увімкнув темпофон. З нього долинув голос із 3456 року: «Жарко тут, Землю спалили, а нові світи нагріваємо!» Йойко здивувався: «Як у «Темпофоні, фрагмент 2»? Ви — володарі всесвіту?» Голос запанікував: «Вчора були, а сьогодні прибульці в холодильниках летять до нас! Карма, як цитата: ‘і знищить Бог тих, хто знищує землю’».Земля, що терпіла свердловини, як у «Сонці і Землі», зітхнула: «Мої птахи співають кодом Морзе, але люди-паразити їдять їх, як комахи птахів». Дятли, почувши це, закричали: «Ми лікуємо дерева, а ви пхаєте ‘однооку птаху’ в наші дупла!» Коник додав: «Мімікрія рятує, як я, що повзу, чи Йойко в гамаку. Але якість важливіша за кількість!»Раптом темпофон загудів, як метеорит, що сяє в «плазмі». На екрані з’явилося дзеркало, як у картині (HPIM0164.JPG), що відбивало птаха з іклами («Третє око»). Голос із майбутнього крикнув: «Прибульці — це ви, люди, що нагріли Землю ‘вогняною водою’ і шариками!» Йойко, згадавши «Мультикультуралізм», плюнув на мультикотлету і спитав: «А що, якщо вилити ‘вогняну воду’ і стати якісними, як у пості?»Земля шепнула: «Пшикайте повільно, як Сонце, і придумайте щось, як у ‘Темпофоні’». Дятли заклювали антену, коник поповз до фінішу, а Йойко вимкнув темпофон, сказавши: «Фейкова ціль розбита, як у Яворові. Хай карма судить, а я — в гамак!» І дзеркало тріснуло, відкриваючи правду: якість — це евакуація від катастрофи.

Жара

коли жарко треба охолоджуватись.обект з якого щось випаровується охолоджується. знову придумав велосипед душову конструкцію в польових умовах. шланг вмочуемо в криничку річку струмок чисту калюжу або в ємність з водою.до вмоченого у воду шланга підключаємо два насоси на кшалт таких якими накачують матраси. мембранний грушовидний насос з пластинчатими підпружиненими клапанами. на виході з насоса підключаємо трубочку з душовою лійкою. той хто миється чи обмочується водою з метою охолодитись чи помитись просто топчеться на двох насосах натискаючи мембрану силою ваги переносячи почергово масу тіла нагнітає тиск в лійку. конструкція компактна і легка електроенергії не потребує. а жару сполоснутись не зашкодить чи не так. створив би прототип та все ніколи чомусь. хто створить щось таке в матеріалі і проведе агресивну рекламну компанію отримає дохід якщо придурки лабубу масово розкуповують то таку корисну річбагато хто захоче а якщо вдосконалити конструкцію так щоб один насос нагнітав воду в лійку а інший викачував би воду з корита в якому стоїш а якщо це помістити в поліетиленовий кокон так щоб можна було в вриміщенні використовувати не розбризкуючи навколо щоб і подачу води і каналізування синхронізувати....... це вже получилась дуже дешева компактна душова кабінка кокон яка вмішається в манький рюкзачок або чемоданчик. ідею видаю всім бажаючим за просто так безкоштовно дарую усьому екіпажу планети земля.....

24.25

в 2024 нічого не писав пробуксовка...може 2025 буде натхненнішим...раджу тим хто хоче грошей чесно заробити всяким аліекспресникам ітп створіть накінець магнітні двірники на лобове та заднє скло двохсторонні створені таким чином щоб зовнішня щітка внутрішню бархотну утримувала магнітним полем щоб конденсат стирати з внутрішньої сторони скла в непрогрітій машині.бо я не прогріваю двигун і мушу тряпкою конденсат час від часу витирати поки не прогріється антифриз. а також варто створити аварійні поворотники та стопсигнали на магнітах з акумулятором кріпити на металл кузова у відповідних місцях щоб упрравління поворотами кріпилось до важеля перемикання поворотів а сенсор тормоза кріпити на педаль тормоза таким чином можна буде рухатись по дорозі з непрацюючими сигнальними вогнями така собі своєрідна запаска на світлотехніку авто бездротове зєднання і акумулятори в кожному стопі поворті габариті це реально створити щоб доїхати до сервісу або будь-куди. ще маю 1001 ідею але про інші пізніше може напишу...

клещ

гіпер турбо біпер звук

для ефективності в чомусь потрібно бути або першим або кращим або ........ мати темпофон. уміння моделювати імовірності майбутніх подій в якісь мірі компенсовує відсутність неіснуючого приладу.....знову на сонці спалахи знову не спиться і нові вузькоспеціалізовані питання цікавлять яйцеголових широкопрофільних спеціалістів. як хочеться їм поговорити з майбутнім чи минулим щоб не ставити та аналізувати результати екпериментів а просто взнати потрібні відповіді. це як отримати шпаргалку. останніми роками модним трендом є гіперзвук. хочеться включти темпофон і взнати в майбутньому нюанси бо в наш час це великий секрет...раніше модно було створити катапульту та заєбенити важку каменюку кудись подалі так щоб розвалити чиєсь щось....і головною проблемою була точність.... минули століття удосконалились засоби доставки створили люди гармати та ракети замість каменюк та ядер але проблема точності залишилась. вислів якщо не можеш ударити сильно то удар точно залишився актуальним. особливо яскраво це проявляється в гіперзвукових болванок адже повітряна маса планети постійно переміщується а з такими швидкостями про точність говорити не приходиться тому потрібно корегувати болванку в процесі польоту. корекція може виконуватись електромагнітними хвилями адже їх швидкість досить висока на порядки швидша гіперзвуку бо болванка матеріальна а хвиля не дуже чомусь....проблема яйцеголових які прислужють мілітаристам це плазмова капсула в якій знаходиться болванка....електромагнітні хвилі не проникають через плазму тому яйцеголові не можуть ефективно викоритстати транспондер та будь-який прийомопередавач який би корегував виріб.для отримання відповідей потрібно грамотно поставити експеримент та правильно інтерпентувати результат а для цього потрібен комплекс академічних знаннь. поняття інерції кавітації і тому подібне поки що неможливо пояснити програмно електронним вираховуючим пристроям тому надіятись на компютер не варто бо нема такої програми...неможливість проникнення електромагнітних хвиль через плазму на перший погляд здається неврішуваною але це на перший погляд але при всеосяжному розгляді все просто коли ми дивимось на ложку в склянці то бачимо переломлення хвиль в різних середовищах тобто щось є там де нічого нема і навпаки нічого нема там де щось є і чим густіша рідина тим більше зміщення а чим рідкіша тим меньше. тобто я надіюсь думаю що читач вже зрозумів натяк на кореляцію хвиль при переході через плазму і обратно з тою різницею що ми знаходимось в густому середовищі а плазма рідка тобто відображення буде зеркальним образно виражаючись. тобто вимальовується складна залежність матерал плазми опреділяє свойства які плавно міняються при наборі швидкості графічно це мало би виражатись в вигляді чотирьох експонент в формі ікса...отже вихідний сигнал з виробу і прийнятий сигнал в виріб поза плазмовою оболонкою імовірно будуть в різних діапазонах але в яких саме може показати грамотно поставлений експеримент над чим і паряться нещасні розумники. саме цікаво те що коли вони вирішать цю проблему то намалюється нова інша проблема на вирішення якої знову нема часу. не заздрю тим хто не перші або не кращі доля їх копіювати кимось створене щось-краще чим нічогою чи ні?