притча про брехню...

притча про брехню...притча - правда про правду - вже була ,а тепер було би цікаво почути іншу слабість людства про брехню...взагалі і правди і брехні і істини  не існує. тобто існують вони в свідомості людей ,яка тимчасова в своїй суті, тому що, носії цих понятть явище тимчасове. тимчасові носії з появою письменності ці поняття мають більш  довготривале існування. отож йшла брехня по дорозі і ніщо не могло її зупинити. стіна що перекривала дорогу не могла зупинити брехню бо якимось незрозумілим чином просочувалась наскрізь. провалля, яке перетинало дорогу, також не могло  зупинити брехню. зупинити брехню міг великий розум, але його не було в цей момент поряд.побачила брехня в далині гуркотить грім і молнії блискотять... наблизившись побачила як дві правди про щось говорять з істиною. почекала поки істина віддалилась ,бо поряд з істиною  велика брехня ніяк не може знаходитись, і тільки тоді підійшла тихенько. наблизилась до однієї правди і каже
- ось дивись що я маю в кишені. бачиш це дуже гарна обіцянка...
- дивись і я маю обіцянку - каже правда, і також показала обіцянку, але обіцянка була не така гарна як  у брехні.
- твоя щось не дуже гарна
- да -  засмутилась правда - не дуже...
дуже хочеться сказати правді що її обіцянка краща  від гарної брехливої обіцянки ,але ми не можемо їм сказати ,але ми можемо кожен особисто це розуміти і цього досить.кожен раз коли нам щось обіцяють ми повинні аналізувати обіцянка правдива чи брехлива бо це дві великі різниці чи не так?для того щоб рознізняти нам потрібен великий розум оснований на досвіді своєму і чужому...чужий досвід не завжди хороший як завжди,а свій досвід то не чужий...

- ось дивись що я ще маю-каже брехня і вибрала з іншої кишені гарантії всякі різні....
- дивись і я маю гарантії -каже правда і показала свої гарантії брехні...
дуже хочеться сказати правді що правдиві гарантії цінні а брехливі гарантії не вартують нічого але ми не можемо їм сказати ,та ми можемо розрізняти різницю між цими однаковими словами з протилежним сенсом і цього досить.

-ось дивись що я ще маю- і почала копирсатись в кишені і тут випадково  випали з кишені підступність і підлість які брехня не планувала показувати правді...
- це підлість і підступність? - запитала правда.
-ні це просто мої маленькі хитрощі
ось тобі мою хитрість покажу-сказала правда і так стукнула брехню що та провались під землю...
-ой лишенько-заплакала брехня- мені свободу слова не дають.
- для правди не потрібна свобода слова бо свобода брехні маскується під свободу слова дискредитуючи істинне поняття цих слів...
важко розібратись та зрозуміти, але найголовніше, це самим собі казати правду і не допускати брехню самому собі. з цього все починається. якщо людина сама собі каже правду це перший крок до просвітленості. коли людина іншим каже правду це вже наступний крок до світла. якщо людина сама собі бреше знаходячи всякі виправдання це дорога в темноту.отож коли ми чуємо обіцянки ще й з гарантіями потрібно задуматись чи є в цьому хитрощі? а для того щоб не помилитись потрібно спочатку подумати а потім робити щось бо якщо спочатку щось зробити а потім вже думати то -так дураки роблять, а розумний спочатку думає потім робить, а дурень спочатку робить ,а потім думає набуваючи часто гіркий досвід в безкінечній дорозі до великого розуму - від брехні до правди і від правди до істини...